О, як нена́видять вони
Горду вкраїнську вроду,
На сивому Дніпрі човни,
Волелюбивість нашого народу.
Справжнє вкраїнське слово,
Політ над плесом журавля,
Хліба́, що морем золотаво
Між хат наповнюють поля.
Ті величаві осокори,
Струнких смерек розмай,
Рідні Карпати гори,
Наш незрівнянний то край...
Чому?
Тому, що ненависть ростили,
Плекали злобу з віку в вік,
Щось вкрали, щось заборонили,
Перекриваючи вкраїнства сік.
Рубаючи під корінь все,
Що було чисте, українське,
Що віків правду нам несе
(не зашлаковане, ординське).
Пора вже скинути ярмо,
Прибрати Авдія конюшні,
Те меншовартості клеймо,
Що недалекі, добродушні...
Ми надважку платим ціну.
Так різну. Та платити всім,
Пройшовши крізь страшну війну,
Щоб повернутися в СВІЙ дім.
29.01.2023 р.
