Гори тонуть плачуть ріки.
Вийшло Сонце , вже не світить.
Нема дальше вороття .
Прощення і каяття.
За гріхи твої до болю.
За усе заплатиш сповна.
За туман в очах не втішних.
За Війну , чортів продажних.
Душі світлих тих людей.
Не забудуть плач дітей.
Не забудуть сум народу.
Все повернеться до сходу.
А тоді вже буде пізно.
Вже не вернеш, буде тісно.
Час пішов , за ним осталось.
Біль і сльози , лиш могили.
Бог все бачить і все чує.
Стогін , крик і смуток втому.
Істина одна в житті -
не роби ти зла собі.
31.01 23. Власенко В.М.
