Маг сідає чаклувати:
дух поезій так і манить.
Дух вже відкриває чати,
маг вже відкриває чакри,
та не може чаклувати:
недостатньо мани.
Маг останнім часом тьмяний:
наколядувати вати
ледве може в ніч в різдвяну.
Маг сумує, смокче прану,
богу заглядає в кран, та
не виходить чаклувати.
Візуалізує монстра
Наймення Пікачу, і
пляж, і море, й сонце, й жорству.
Колять п'яти скелі гострі.
Думає про зону росту -
бог в отключке. Бог не чує.
«Запозич же, боже, мани,
ситуація печальна.
Попри всі тривожні стани,
маг спочине та як встане —
і запалить над містами
Вірш Електропостачання».
