Сьогодні ти ближче за мить,
а завтра - ти дальше за вічність.
І вабить, і манить, й п'янить
подій динамічність. Логічність
не варто шукати в думках,
її там нема. А чи буде?
Ти міряєш щастя в роках -
воно ж бо усюди, усюди!
Бери його й міцно тримай,
чи, може, не міцно, а ніжно...
Не йди, іще мить почекай -
ти поруч і, це дивовижно.
Хай міряють кроки роки,
планети свій рух не спиняють,
Ти будеш в мені допоки
світанками дні зустрічають
мої нелогічні думки.
Учора ти ближче за мить,
сьогодні - ти дальше за вічність.
Душа знов тобою ятрить...
Чи знайду я цьому логічність?
Щиро Вам дякую 
