Сегодня мозг мой Франкенштейн
Проснулся, попросил портвейн,
Затребовал пройтись по парапету.
Со мной то кто?
Лишь Брайан Мэй и Курт Кобейн,
Вольтаж от Dc да психоделика кометы.
Сегодня сам не свой, не я,
Дорога пусть не колея,
В зыбучем гравии застыла.
Куда же путь летит, стрела,
То вверх то вниз, душа брела,
А о комете что там? Приползает тенью с тыла.
В грехах сознался, но не всех,
Из неба снег, впридачу смех,
Смеются ангелы, рыдают.
Живой и не живой, эх, эх,
Успел скрутить на миг пробег,
Гори во льдах, не тай, предостерегают.
##₽
К боли привык малость,
Сплю чтобы снять усталость.
Сердце как остров Цусима,
Кардиоритм Хиросимы.
К богу ищу дорогу,
Формулы на латыни,
Буду познать бы Йогу,
Чтобы прочесть святыни.
М - мать и отец, мироздание,
И - интеллект живой спец, всем задание,
Р - результат и решение,
Мир - дух добра, воплощение.
2023
ID:
977333
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 18.03.2023 00:17:56
© дата внесення змiн: 18.03.2023 00:17:56
автор: Каа3003
Вкажіть причину вашої скарги
|