Я не поет, признаюсь, не поет,
Хоча Пегаса я у стайні маю,
Нікуди він у мене не літає,
Хоча один раз з ним я "залетів".
Побачивши "неорану ділянку"
Зорати глибоченько намір мав,
Сусідка та, чекала мене зранку,
Ніхто її давненько не "орав".
Повиставляла що тільки хотіла,
Щоб "потрудившись" міг я відпочить,
На столі півень смажений і чарка,
Й сама моя сусідка аж пашить.
Я так старавсь, я так уже старався,
Нечув коли й господар зайшов в дім,
А він, холера, видно здогадався,
Взяв батога, та як вперіщить ним.
Ти що тут - каже, жінку забавляєш,
В мене город не ораний стоїть,
Ти півня з"їв, горілку попиваєш,
Тут я й "смикнув", то я ж кажу пеїт!
Почувши це, сусід до мене каже:
Якщо ти зараз не напишеш вірш,
То я тобі тут зараз сину вражий,
Вирву твій плуг, щоб не орав ти більш.
Із переляку, написав я оду,
В тій оді я сусіда розхвалив,
До вечора пили коньяк, як воду,
Отак сусід мене поетом і зробив.
Тепер живу, в поезії купаюсь,
Строчу щодня вірші мої й пісні,
А що робить - коли душа співає,
І до сусідки хочеться мені.
ЛЮБІ МОЇ ДРУЗІ, ДОРОГІ ОДНОКЛУБНИКИ!
ЩИРО ВІД УСІЄЇ ДУШІ ВІТАЮ ВАС ІЗ ВСЕСВІТНІМ ДНЕМ ПОЕЗІЇ!
ЩАСТЯ ВАМ, ЗДОРОВ*Я, НАТХНЕННЯ, ПЛІДНОЇ МУЗИ, ЗАВЖДИ
ГАРНОГО ВЕСНЯНОГО НАСТРОЮ І ВСІМ НАМ ПЕРЕМОГИ! БУДЬМО ЩАСЛИВІ!
