https://youtu.be/T7DIULgxmuc
Іду стежками давнини,
Розкривши парасолю.
Мої згубились тут сліди,
Заметені листвою.
Вечірній Київ. Ліхтарі.
Стара частина міста.
Кав'ярня, де зустрілись ми
У розпал падолисту.
Мережив блюзом саксофон
В приглушеному світлі.
Спадало листя за вікном,
Кружляючи в повітрі.
Впереміж кави аромат
Із димом сигаретним.
Тонула в магії принад,
Твоїх манер шляхетних.
Лантух ілюзій, мрій, образ
Сховавши за лаштунки,
Твій погляд ловлячи щораз,
Спивала келих трунку.
У вирі зустрічей, розлук
Згубилась нить остання.
Раптово обірвавши звук
Мелодії кохання.
В життєвих хвилях суєти
Літа спливли рікою.
У спогадах і досі ти,
Побачення з тобою.
Іду стежками давнини,
Гортаючи сторінку.
А дощ, змиваючи сліди,
Стікає на бруківку.
05. 04. 2023 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Дякую, пане Артуре, за коментар. Рада, що вірш сподобався. Зверху є посилання на пісню на цей вірш. Якщо зацікавить, послухайте. Гарного вам настрою і всіх благ!
