Мабуть, це про тебе тріскотіли торговки на базарі осудливо:
"Вирядилася як хвойда, намазалася як індіанець на Паску!"
Мабуть, через тебе посміхався беззубо бомж біля церкви,
Ховаючи двісті гривень і дякуючи щиро за ласку.
Мабуть, це через тебе біля гастроному спалахують бійки,
І чоловіки у сльозах і відчаї сходяться в останньому герці.
Мабуть, це через тебе не знають спокою наряди і дільничні,
Мабуть, це ти на допитах залишила тавро на кожному їхньому серці.
Мабуть, це про тебе верескливо згадують хлопчики прищаві,
"Жопа" - говорять вони. "Цицьки" - сміються, і кажуть "походка..."
Мабуть, через тебе на районі щодня росте наркотрафік,
А в алкомаркетах краще розходяться портвейн і водка.
Мабуть, через тебе полюбив свою роботу трамвайний кондуктор,
Бо кожного ранку ти їдеш від мене в його вагоні.
Мабуть, через тебе сходить Сонце щоранку, аби побачити,
І вітер віє, аби торкнутись пасма на твоїй скроні.
І я згадав, як колись архангел Михайло мене побачив,
Завмер на мить, блиснув очима, подививсь спантеличено,
У заздрощах витягнув лице і збрехав: "Не заздрю..."
Сплюнув нервово й кинув недопалок, в пальцях скалічений.
Пригадався фільм Малена!
Гарно! 
Нехай щастить! 
