Пробач мені, мамо, я рідко буваю удома.
Постійно у русі життєвих проблем і турбот.
І часто находить якась невідома утома,
Наповнена біллю і низкою різних скорбот.
Як хочеться кинути все і собі повернутись
В той час, де дитинство щасливим, здавалось, було,
І кожного ранку у рідному домі проснутись,
Де завжди панує любов і безмежне тепло…
Та час не можливо так просто собі зупинити,
І я вже дорослий, і діти мої не малі -
Але я набільше в житті так хотів би зробити,
Щоб завжди щасливою була ти - і вдень, і вночі…
Прийми ці слова, що пишу я крізь роки мовчання,
Бо їх не можливо так просто тримати в собі.
І вдячний я Богу за тебе і твої повчання…
Живи ти ще довго - бо це так потрібно мені…
14.05.2023
День Матері.
