Поспи у спокої, моя тендітна мріє:
Іще на дворі ніч і півень не співа,
Нехай не чуються тобі громи гармат,
Чи галас бойовиськ і спалах не видніє.
Поспи, я захищу, нехай оддам життя,
Та жоден волос твій із голови не паде,
І мирний сон нічний я берегтиму радо,
Допоки цю пітьму не роз’яснить зоря.
Поспи, кохана, ще. Настане ранок новий,
І мла покине нас, покинуть і жахи,
Покине рідний край потворний гуркіт зброї;
Поспи, нехай тепло надійної руки
Тобі дарує тиш і рани всі загоїть,
Допоки світ новий не провістять птахи.