Колихала ненька немлвля,
Тихенько колискової співала.
Завдячуючи маминим пісням
Дитина мову рідную вивчала.
Дитя зростало, пізнавало світ,
Життєвим шляхом в серці несе гідно
Слова матусі як наказ, як заповіт:
"Знай мови різні та люби лиш рідну".
Бо ж мову українську недарма
Солов"їною у світі називають.
І джерелом видзвонює вона,
Лунає піснею від краю і до краю.
Блакить небес і золото колось,
Плекаймо Слово українське і братаймось.
Як мова є у нас - то ми народ.
То ж мови рідної ніколи не цураймось!
Гарний вірш! Зі Святом Вас! Миру і добра! 
