Чим ти мене заворожила,
Поезіє? Скажи мені,
Яка така могутня сила,
Що то за чари чарівні?
Тоді, коли ввійшла ти в мене,
В думки, а також в почуття,
Неначе диво незбагненне,
Мов вдруге народився я.
Скажу ще більш. На цьому світі
До того, наче я й не жив,
Хоча і взимку, і уліті
Землею я, як всі, ходив.
Ходив, але та диво-сила
Твоя, що я тоді пізнав,
Неначе ангельськії крила
Дала мені, щоб я літав,
Немовби швидкокрилі птиці,
У ті незнані ще світи,
В яких усі би таємниці,
Поезіє, відкрила, ти
Мені для того, щоб з тобою
Не тільки в тих світах я жив,
А й також, щоби я порою,
Тебе пізнаючи, творив,
Аби, пізнавши таємниці
Твої, душею й серцем ріс
Та до твоєї скарбівниці
Я також власний вклад уніс,
Аби багатшою ти стала,
Хай навіть незначний той вклад,
Аби ти й інших надихала
Творити, щоб жилося влад
Усім на білім світі цьому,
Як кожен з нас того жада,
Щоб не стрічала нас на ньому
Повік жоднісінька біда.
Євген Ковальчук, 22. 08. 2020
ID:
987189
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 26.06.2023 18:55:47
© дата внесення змiн: 26.06.2023 18:55:47
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
