Раз.
І цей свист відтинає від ночі холодну плоть.
Слів затягнутий хомут туго здавив гортань.
Місяць сходить на небі. Смак крові в роті.
Хтось погрався зі смертю
і став на грань.
Два.
Сингулярність досягнута. Чорним звіром
забираєшся в пастку уже приречена.
і, подумавши хто ти й кому ти вірила,
на гарячому тлі кровотеч
ти плануєш втечу.
Три.
І настав той момент, що сказати нічого.
І міняється ритм мить у мить.
Ніжно тулишся серцем до вічності,
а вона так покірно і тихо
спить.
грудень 2021р.
