я - шахова королева
туди не ходи
не ходи сюди
моя свита з пожовклого від життя дерева
спотворила мрії
мої ж мрії - не мої
ти був великим таким
займав у мені все своє місце
безмежним близьким доволі
а я тобі якихось там дрібниць не пробачила
забутої давності
як похибка
лежимо тепер на тротуарах долі
колись було так багато
душевно
завжди на відстані витягнутої руки
а мені щось таки постійно здавалося
що це не казка
що я - не ти
а тепер ось я стою на дошці
мною грають в ігри
по сотому колу
інтерес згас
я - нікому не потрібна королева
порожніх фраз.
