Як не любити літнє асорті,
Його скуштуєш - хочеться іще,
Яке начинене грозою і дощем...
Коли такій ще бути смакоті.
Всім до вподоби літнє асорті,
Що здобрене ще сонячним дощем...
Та все ж весь час у серці біль і щем,
Бо гірко ласувать на самоті.
О, скільки дарувало нам воно
Усяких ласощів і задарма.
Якби ж то не оця бридка чума,
Яка відбила апетит давно
І до простих, і екзотичних страв,
Бо з нами хтось зіграв фатальний жарт -
У долі підмішав пекельний жар,
Усі жахи смертельні заодно,
Із пекла лютого пробивши дно.
Та хто ж не любить літнє асорті, -
У всіх життя щасливе на меті, -
Час переможний на устах давно !
Все Ви правдиво написали, нам би до цього асотрті додати мир!
