Тоненька ниточка мого життя,
ось-ось вона урветься,
все-все піде у небуття –
нічого не вернеться…
Тоненька нить і щей горить,
вона ледь-ледь жевріє,
та погляд твій дав її мить
твій погляд дав надію.
І ниточка тепер твоя
мою собою обплила.
Вона по трохи ожила,
зв'явились в неї два крила.
Якщо колись дві ниті ті
дорогою зійдуться,
то долі дві щасливі
канатом обізвуться!
