А волошки коханням для нас навесні майоріють,
Та улюблені очі всміхаються від дотиків сонця в степу,
Спраглі душі про безкрає майбутнє лиш мріють,
Ти чекай моя люба, я тебе віднайду, віднайду.
Бездоганні розквітнуть в яру ніжні квіти,
Поцілунки медові - то щастя солодкий нектар.
А обійми - вогні, так палають, що серце тьохкає і починає летіти,
До яскравих зірок, до плеяд, до стожар.
А улюблені очі для нас найкращі на світі,
Майоріють коханням, від них на душі зорепад.
Де ж ти серденько моє чекаєш бізквіте?
Де ж ті чари? Може в кримських горах, а чи може в вершинах Карпат?
2023
