Настане час, і ця війна
Піде́ від нас. І, як весна,
Мир прийде в наш коханий край.
З ним житимемо всі ми вкрай
Щасливими. До нас ця мить
Уже, неначе птах, летить.
Її вже серцем чую я
І українськая сім’я
Уся – кожнісінький із нас.
Адже у нелегкий цей час
Не здаємося ми війні
Та ворогам, а у борні
Ми з ними беремось щосил
Усі за мирний небосхил,
Лише за світле майбуття.
За це не шкода і життя
Покласти нам своє. Не ми,
Але щасливими людьми,
У мирі, злагоді, теплі
На рідній, батьківській землі
Всі наші діти будуть жить.
Війни час йде ще, та збіжить
Він скоро вже. І мирний час,
Що жде кожнісінький із нас,
В наш край, неначе в дім, прийде́
І більш ніколи не піде́.
Він буде з нами. Будем ми
Всі з ним щасливими людьми
Кожнісінькую часу мить,
Допоки серце стукотить.
Євген Ковальчук, 10. 10. 2022
