Ой, доленько щаслива,
Прийди в наш рідний край,
Неначе справжнє диво,
Війні поклавши край!
На тебе ми чекаєм
Із нетерпінням всі.
Прийди, тебе благаєм,
У всій своїй красі!
Без тебе ми страждаєм.
Без тебе ми – не ми.
Тебе ми так жадаєм,
Щоб ми усі людьми
Щасливими вмить стали
Й були впродовж життя,
Яке нам всім нада́ли,
Хай і без вороття
Колись мине, для цього.
Прийди в наш рідний край,
Щоб не було лихого,
Йому поклавши край.
Ми ним вже настраждались.
Несила більш його
Терпіти. Ми заждались
Тебе. Впродовж всього
Життя, яке минає,
З тобою прагнем жить,
Допоки калатає
І б’ється-стукотить
У грудях серце тихо
У кожного із нас.
Тоді минеться лихо,
Як прийде лиш твій час.
І будемо з тобою
Ми жить й радіть життю,
Все пливучи рікою
Назустріч майбуттю.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
