*****
Уже нема із нами тих,
Чий серця стук навік затих,
У кого скінчилось життя
На світі цім без вороття,
Тому що лиш одне воно
На нім їм всім було дано.
Та тих, хто недаремно жив,
А добрий слід свій залишив,
Яким усі ми ідемо,
Героями ми зовемо.
Вони у нас живуть в серцях,
У найсвітліших почуттях
І в найчистіших думах теж.
Нема їх, та життя без меж
У них, бо їхні ж ті діла,
Щоб доля світлою була
У нас усіх, плоди дали
Ті, що прекрасно розцвіли,
Мов у саду, на світі цім
Таким, яким він є, однім
В безкраїм всесвіті усім
Багатограннім, непростім;
Й продовжують вони цвісти,
А ми із ними разом йти
Дорогою свого життя
В такеє ж світле майбуття
І, як вони, також як слід
Робити, щоб теж добрий слід
На цьому світі залишить
Для всіх тих, хто ще буде жить.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
