З проміння сонцю косичку заплету,
Під небом так затишно жити,
Час іде і я іду,
Без слідів, бо крила розкриті.
Життя - радість і сум,
Часом солодко, часом так гірко,
Ясно бачити довкола красу
Радісніше, ніж пітьму бачить чітко.
Серцем пишеш по землі,
Вдихаючи вільне повітря,
Не так багато треба живій душі,
Все буде! Пропусти наскрізь себе світло!
Літо, осінь, зима, весна безкінечно,
Дні, роки, місяці назавжди,
Не міркуй несміливо як пливти, за чи проти течії,
До свого щастя впевнено і гордо пливи, лети, іди!
Наповпи й думки усе мінливе,
Й сонце колись в майбутньому замінить Бог,
На всю потужність живи як тільки це можливо!
Стільки поразок повстане, стільки й буде Перемог!
