Яка ж ти тендітна, моя Україно!
Душею - багата, у серці ж - ранима,
Ти наче панянка, що має скарби:
Величні є гори і щедрі лани.
Та що там казати, діброви та кручі,
Цілющі джерела і скелі могучі,
Ще й море прозоре із чистим піском,
І добрі є люди, хоч вічно з щитом.
Стоїш під прицілом, під поглядом грифа,
Ховаєш все рідне, бо кров'ю облите,
Втомилась втрачати коханих в війні,
Сторіччя минають з вогнем у пітьмі.
Від батька до сина, під бій барабана,
Могили зростають, навколо кургани,
Де гетьман тримає свою булаву,
А ми - за плечима в запеклім бою.
Танцюєш в гаєчку під скрипку, цимбали,
І ватра палає, співаєш із нами,
На сукні щоразу сліди від золи,
Тікаєш щосили по спраглій землі.
Співаєш про ніжність свою колискову,
Про щастя безмежне і долю казкову,
І сієш пшеницю під ясну зорю,
Смієшся, хоч важко. За це і люблю.
30.12.2023р.
Крижанівська Галина
Ваша Українська Мавка ❤️