Віками Правда на землі гуляла,
Навіщо вам царі-псарі питала,
Для чого вам державні крутії,
Навіщо вам крутійські холуї?..
Злі крутії з тупими холуями,
Схопили Правду чорними руками,
І потягли невільницю за дріт:
У край снігів, заметів і боліт.
Минали дні, складалися в літа,
А волі їй ніхто не поверта!
І нині в нас у владі крутії:
І тягнуть все собі, собі, собі...
А ми живем в покорі і в біді,
І мовчимо, працюємо собі,
А вже пора сказати владі: "Ні,
Ви не потрібні нам глухі такі!"
Пора вже Правду повернути нам,
Не вискочкам з державної казни,
А тим, хто захищає нині нас:
Володарями стати всім бійцям...
Таким як є Залужний сильний, свій:
Готовий понести він Правди Стяг:
Вперед до Перемоги зробить крок,
Звільнити Україну від цих слуг!
За кроком крок, вперед до Перемог:
Залужного підтримати готові:
Він сильний й праведний, як Бог,
Досягнем з ним ми усіх висот...
Тож думай краще сильний мій народ,
Щоб досягти всіх праведних висот,
І орків вигнати в росію всіх-усіх,
Й не допустить в Україну більше їх!!!
Дякую, Катюшо, чи то доля в нас така, чи не тих ми обираєм, й захищатися не вмієм, та все ж якось терпимо, працюємо й виживаєм, прийде час і повмираєм!!!
За Правду треба боротися, без правди зло знищить світ!
