Слова? Емоції? Думки -
вони звучать гучніше.
Із душ, зірвавши ярлики
ми дивимось пильніше
в минуле, глибоко, крізь ніч
і непросвітну темінь -
туди, де міліони свіч
палають вічність. Кремінь
в'їдається так просто в плоть -
отруює, вбиває...
Ми, наче, й дихаємо. Хоть
легені біль стискає.
А, може, то не біль, а лють?
Із кожним днем лютіша!
Невинну кров віками ллють,
щодня бажають більше!
Докіль, допоки?
Досхочу
впиваються сльозами.
Світ потопає без дощу,
він гине разом з нами!!!
Слова, емоції? Думки -
вони звучать гучніше...
02.01.24
