Моє серце затопило аміаком і фосфором
Невгамовного болю розлитої війни,
Вона тече по вулицях мого не мого міста
Впивається і трощить все, що може знайти.
Моє серце затопило слізьми дикого відчаю.
Тих хто дивиться, як пливе їх дім ....
Кожна цеглина, диван ,тарілка з квітами,
Все тоне в клятому пеклі створеному на землі.
Моя душа тремтить разом з тією косулею,
Яка втратила свій цілющий прародючий грунт.
Вона тремтить разом зі всіма тваринами,
Їхні божі душі , так хочуть просто вижити тут.
Моє серце затопило аміаком і фосфором,
Невгамовного болю триклятої війни.
Наскрізь шепіт:"Ти ж все бачиш ,чуєш, Господи?
Відверни ,заступись, захисти!"
06.06.23
Т.Шульга
