У кожного є душа,
вразлива, така потужна...
Яка усякчас - вулкан,
взлітає до волі чудно
в безмежжя своїх надій,
шалено стрибнути в омут
і бачити інший світ,
розбивши нарешті втому.
І дихаєш там удвох,
спокійно і трохи дивно,
на серці переполох,
ти хочеш відчути сильно
той плескіт душі живий,
пірнати з ним безсумнівно
безпечно, він буде твій!
Кохати знов бОжевІльно!
.
Чудовий вірш! 
