Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Родвін: Чорний сонет. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Капелька, 07.07.2024 - 13:54
Зворушливі вірш, пане Родвін, наче, крик душі, який нікого не залишає байдужим!
Таки ж крик, Олексію...
Сьогодення таке, що не кричати, вити хочеться. Дякую, що завітав. Дякую за розуміння твору. Бажаю сили і наснаги жити і творити... Олекса Удайко, 22.06.2024 - 10:36
А таки ЧОРНИЙ... Та є НАДІЯ, що світ прозріє! https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013454 Родвін відповів на коментар Олекса Удайко, 22.06.2024 - 22:19
Будемо надіятись, пане Олекса.Дякую за коментар. Родвін відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 19.06.2024 - 17:43
Дякую, пані Світлано за коментар, за розуміння... Пробачте. Родвін відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 16.06.2024 - 15:56
Дякую за розуміння, пані Наталочко.Радий, що вірш не залишив Вас байдужою. Родвін відповів на коментар О. Хвечір., 16.06.2024 - 15:58
Радий, що Ви прочитали цей віршик.Дякую за коментар. ТАИСИЯ, 06.06.2024 - 11:47
Ваш стих невозможно спокойно прочесть!Когда из поля брани звучит страшная весть!!! Катерина Собова, 02.06.2024 - 13:49
Ми і уявити собі не могли, що нам, нашим дітям і внукам доведеться жити в такі страшні часи! Вірш вражає своєю реальністю, сльози на очах!
Родвін відповів на коментар Катерина Собова, 19.06.2024 - 17:51
Пробачте, Катю, за тяжкі емоції. Дійснісь диктує, поет пише... Ніна Незламна, 02.06.2024 - 09:05
То крик душі і серцю щем.. Чорний сонет сповива землю... Вже обійма дитя,рідненьку неню... Йде на війну,бо доля захистити... Адже на світі кожен хоче жити... На жаль, у неньки посивіли скроні, Але, кожна дитина хоче волі... Болить...бракує слів... Біда...і не позбутись сліз.. Душа кричить зглянись й ти Боже! Хай увесь світ нам допоможе, За нами правда спасти мир на всій землі! Не втратьмо віри! Слава нашим захисникам!Все буде Україна! Родвін відповів на коментар Ніна Незламна, 19.06.2024 - 17:55
Пробачте, пані Ніно, за тяжкі рядочки.Дійснісь диктує, поет пише... |
|
|