А життя, це є маршрут в один кінець,
Дорога, в якій є повороти.
Дитинство, юність, зрілих літ - вінець,
Глибока старість - мить щастя, скорботи.
Не всім дано, до старості дожити,
Побачити, цей світ у кольорах.
І по між зірок зіркою світити
Злітати вище сизих хмар, як птах.
А життя, це важкий труд, всього лиш мить -
Треба навчитись у ньому жити.
І за спиною треба крила зростить,
Щоб з польоту божий світ любити.
А життя, це політ - падіння, злети,
У кожного є своя висота.
Всі пишемо книгу життя - сюжети,
Осяює шлях - зірка золота.
А життя, це є маршрут в один кінець,
В нього немає дороги назад.
У леті крила зітре дощ і вітрець,
Треба звести дім, посадити сад.
А життя, це вервичка квітучих літ,
Мить життя на зоряній іконі.
Це коротка відстань, щоб пізнати світ
Сльоза - Щастя, журба на долоні.
А нам життя подарував Всевишній
Щоб продовжити свій рід на землі.
Щоб співав соловей, цвіли вишні -
Бачити красу божу, сонце в імлі.
Коли людина відчуває людяність то вона знаходить в свому серці доброту,співчуття і безмежну любов котра дає можливість бачити свій правильний життєвий шлях!
