Сузір‘я у формі жубри,
із каменю серце розбилось.
Між хвилями зникли скарби,
і сонце горіти втомилось.
Весь сад огорнувся у горе,
посохли червоні троянди.
Життя вже таке суворе,
що зламалися всі гірлянди.
І голуби слабшають швидко,
нестача роботи і їжі.
Видно лебедів пари так рідко,
вежа впала в нічному Парижі.
Осінь сумна й похмура,
всю калину дощі побили.
У ромашок своя статура,
але голови всі схилили.
Оранжереї втрачають надію,
метелики не хочуть літати.
Я вже силами не володію,
більше хочеться тільки спати..
