Дива беруться звідкіля?
Посміхнетесь, я точно знаю.
Мабуть, приплив отак здаля
Цей човен! Все стою, гадаю...
Відчула серцем – тож мене
Чекає він, щоб вдвох відбитись
Від берега в моря й сумне
І радісне як фільм дивитись.
Чому не знаю - радо я
У човен мов дитя спішила.
Зненацька подорож моя
Під сонцем стала серцю мила.
Я знаю - час є чарівник!
Раптові радощі дарує,
Щоб сенс життя з душі не зник.
Цей човен в майбуття прямує.
Я ним керую, мов у сні.
Хмарки всміхаються звисока.
Пливуть назустріч всі мені
Сліпучі сонця й хвиль потоки.
Серед човнів стоїть Ваш теж.
Спостерігайте, вірте, друзі:
Для Вас підкорить світ без меж.
І в радощах, і навіть в тузі.
