Мамині сливи ,татові вишні,
дорослі ми зараз, діти колишні,
дорослі назавжди, дитинство лиш спомин:
в мами я ніжний ,в тата я воїн!
Були неспокійні, зростали в любові,
в іграх потішних до зірок вечорових,
у мами вечеря, а в тата наука,
а в небі Венери з місяцем злука ...
До сну ще приємність : блукання світами,
пригоди в книжках, прочитані драми,
у Диві безмежнім насолода спожита ,
і часу доволі Щоб Вічність прожити...
Колекція фантиків в касетнім футлярі,
кубок футбольний і Цой на гітарі,
для щастя, здається, ще тільки потрібно,
щоб завтра погода була літу подібна...
Всі ми дорослі - діти колишні,
і смак той у роті сливи і вишні,
прожиті роки і досвід із нами,
та хочеться серцю в дитинство до мами...
Чудовий вірш! 
