суцвіття-сяйво жевріє ледащо
у писанково-думніїм ранковім сні
і дякувать Всевишньому за все і за що
в дрімучім подиху таємної пітьми
Небесне Царство життєдайно яскравіє
в багатограннім образі тепла й весни
у вічності ледачий клекіт не змарніє
у жовто-ликім мандруванні де лиш Він і Ми
хранитель сну зрадіє шально та всехвально
умившись від ранкових слів дощу
і ставши на поріг фантомно та печально
зірве з роси далеко-вічную струну
журливий бард зомліє від декади
із щойно вистражданих дум буття
із всеохоплюючих лав буремної левади
із висмоктаних кров'ю пут у каяття
звертаючи назад нема стрімкого жалю
у пристрасно-болючім таймі між зірок
лиш чути голос надзвичайний і охайно
вибудовуючи доленосний та важливий крок
01.06.2019
