Палахкотять жоржини біля тину. Яким же диво-полум’ям горять! Спинилась біля них не на хвилину… П’янять жоржини, ой же, як п’янять! Їх насадила матінка весною, На радість восени щоби цвіли, І люди упивались їх красою… Жоржини мами щастя всім несли.
ID: 1022819 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Вірші про родину й батьківській дім дата надходження: 23.09.2024 16:10:44 © дата внесення змiн: 23.09.2024 16:10:44 автор: М_А_Л_Ь_В_А
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie