*****
Розправ розлогі крила
Душі й, мов птах, лети,
Допоки є в них сила,
В прекраснії світи,
Де горя не існує,
Ненависті, злих змов,
В світи, де лиш панує
Пречистая любов,
Яка всіма керує
Заради блага всіх,
Де плач гіркий не чує
Ніхто, а тільки сміх
Веселий, що лунає
Усюди без кінця,
І рясно посіває
У душі та серця
Усякої людини
Лиш світлі почуття,
Неначебто зернини,
Щоб протягом життя
Всього лиш так жилося,
Як кожен з них жада,
Щоб все в житті збулося,
А лихо та біда
Їх завжди оминали,
Немов немає їх,
І навіть не лишали
Вони слідів своїх,
Якими тихим ходом
Все ж можуть підійти
Зненацька знову згодом.
Та знаємо я й ти,
Не станеться, мій друже,
Цього й на світі цім,
Як будем небайдуже
Добро робити всім.
Євген Ковальчук, 15. 02. 2021
