Хто добро дарує , тому добро множиться,
а хто зло сіє, тому все віднімається.
Не треба високо думати про себе,
Хвалитись що ти найкращий пан серед панів .
Хто во лжі живе, тягне соки від тебе...
Має чорну душу, накликає божий гнів
А хто сміється з тебе з твоєї біди,
Він в божих очах є мертвий, а не живий .
Не дасть ніколи тобі своєї руки,
Коли ти впадеш ниць, і занепаде дух твій.
На кожного мудреця, знайдеться кращий мудрець,
не треба хвалитись, що ти генерал крутий!
бо кожен хитрун упаде і зійде нанівець...
буде понижений людьми, Богом вдень святий.
За спиною не мий нікому кості,
бо прийде до тебе біда у гості.
Якщо судиш за плечима друга свого,
то осудять, ті ж люди тебе самого.
Хто розпалює ненависті вогонь чвари,
то до нього обпече він свої руки.
Згорить душа об вугіль, зійдуть над ним хмари
Зазнає біль страждання, душевні муки.
Не будь плазуном, не розпускай язик ,
не кусай отруйним жалом ближніх душу.
А хто чорну справу робити звик,
Він обтрясе, обідре, як солодку грушу.
В чорнім чубі чорти плодяться
І від них злі думки родяться.
Хто чим воює, від того загине...
Мудрий дурного ніколи не зупине.
Дурний розмахує руки в розмові...
Не бачить себе збоку, хто він у мові.
З дурним ніхто не договорився,
Його добром ніхто не збагатився.
Хто овечу шкіру закладає!
Той тебе зрадить у прірву запхає.
Сидить жаба квакає в болоті
Хвалиться, як базарна баба.
Що красива пава у польоті,
Може зловити в морі краба.
А хто живе у мирі з Богом !,
Тому стелиться світла дорога.
Живи у любові на землі
Щоб зібрати урожай на ріллі.
Ніколи не каркай, як чорна ворона
Не скрегочи, не розпускай язик.
Бо згорить твій план до пасхального дзвона
І обнулить твої справи - твій бздик.
Даруй людям хороший настрій - позитив
Минай десятою дорогою барана.
Заздрість та людська гроза несе негатив,
І у розмові дурень, дасть тобі стусана.
А дурний без вина - дурний ,
І з дуру запалить свою хату.
А мудрий наче сталь міцний
Мовчки гасить вогонь , без оплати.
Хвалився дурний, що він цар на землі
Сидить на троні , має зброю в руках .
А він сидить в болоті, в сірій імлі...
Руйнує все... творить страхіття і жах.
ID:
1025614
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.11.2024 13:46:52
© дата внесення змiн: 01.11.2024 19:11:07
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
