торкаєшся долонями мого єства
немовби птаха зачаровує даремно
у росах взимку надійде весна-красна
у барвах сподівань вдивляється смиренно
у радощах палких думок-чуттів
у пристрасті змагаємось так стрімко
що в серці ми немов в броні світів
торкаємось долонь натхненно й дзвінко
вустами ми зливаємось у такті
де вальс заспівує свою melody
в вогні демаршів мов у чуйнім старті
кохаймось в чартах у квітчастій лоті
збираємо докупи дотики натхнення
і токами вдаряєм в пульс буття
у шармах вальсу дозріває мов ретельно
у збільшених гарматах те життя
торкаєшся долонями як чемна Діва
як птаха біла зачаровує теплом
у росах взимку збереже весну-текілу
збудивши барви віри-ніжності та ремесло
26.01.2020
