UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: *** ("Люди, що вбили твою самотність…") - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Kлер Клер, 14.02.2025 - 23:03
)Коментар під моїм прекрасний) Крім "шановна"))) На це слово - тригер Хочеться тебе називати такими словами, що і в голову не приходять неокрилену, тільки коли окрилена голова, то вона може назвати тебе, бо інакше це просто наче лестки будуть якісь 
Аскет, 12.02.2025 - 15:53
лестки розсипали сухозлотні  Я голівоньку зламав, намагаючись осягнути ці слова. Шановна! Шкодуйте читачів 
Світлана Себастіані відповів на коментар Аскет, 13.02.2025 - 18:30
Ахах, дякую!)) Рада, що завітали. 
Світлана Себастіані відповів на коментар Lana P., 13.02.2025 - 18:32
Дякую Вам сердечно. Про карму була розмова нещодавно. Не знаю, є вона чи ні, але, здається, бути нелюдом - то вже покарання.
Світлана Себастіані відповів на коментар Сара Ґоллард, 13.02.2025 - 18:33
Шкода, якщо життєво.  Любові, миру, щастя!
NikitTa, 11.02.2025 - 04:39
 "О, як підступно я зрадила з тобою і себе! Чи обійме мене журба, чи омине?" Lumen74, 10.02.2025 - 22:50
"Та й розлучили тебе з тобою,вкрали тебе у тебе." Тут, ще та філософія, в кожного є свій сценарій.  самотності і тих хто спокушає, але ж як завжди в саму точку, в саме серце!!! Ви просто неймовірно талановита!!!!
Ніна Незламна, 10.02.2025 - 05:21
Глибоко зачерпнули тему самотності! Майстерно!Інколи вона й потрібна...щоб розібратися в самій собі.Дякую!  
Світлана Себастіані відповів на коментар Ніна Незламна, 13.02.2025 - 18:36
Спасибі Вам! Рада Вам, як завжди. 
Зоя Бідило, 10.02.2025 - 00:28
З роками самотність стає найвищим даром. Щастя перетворюється в абстракцію, яка швидше лякає, ніж вабить. 
Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 13.02.2025 - 18:37
"И вновь порывы юных лет..." Моє улюблене у Блока.Рада Вам, дякую.
Емма Конвалiя, 09.02.2025 - 19:53
Дуже гарно! Ви знову вгадали мої думки.  Я саме вирішила повертатися до заводських налаштувань, тому цей вірш дуже мене зачепив.
Світлана Себастіані відповів на коментар Емма Конвалiя, 13.02.2025 - 18:39
О, мене зацікавив Ваш експеримент! Поділіться досвідом, якщо він буде успішним. Дякую Вам.
Емма Конвалiя відповів на коментар Світлана Себастіані, 13.02.2025 - 20:12
Це буде дуже суб'єктивний досвід. Але я поділюсь. Взагалі, іноді я просто згадую про те, що знала в дитинстві і встигла забути - більшою мірою відчуття, але і думки також. І це трапляється раптово - може через якийсь текст, через щось почуте, чи то через якийсь витвір мистецтва... І я дуже сподіваюсь, що ці спогади правдиві.
Світлана Себастіані відповів на коментар Емма Конвалiя, 13.02.2025 - 20:20
Правдивість у спогадах другорядна, спитайте мемуаристів))Мені інколи теж отак вдається пригадати давно забуте: іграшки свої старі, малюнки, уривки якихось розмов... Приємно і трохи сумно. liza Bird, 09.02.2025 - 19:32
Яка ви талановита...Це неймовірно...Так глибоко і так гарно сказано...у захваті.
Світлана Себастіані відповів на коментар liza Bird, 13.02.2025 - 18:40
Дякую, Liza, Ви дуже добрі до мене.
Світлана Себастіані відповів на коментар Анатолій В., 13.02.2025 - 18:41
Так, цим можна інколи втішатись. Спасибі Вам.
Софія Пасічник, 09.02.2025 - 19:05
Моя улюблена тема - про власну самість, самоідентичністьА нема чого "манитися", тим даючи себе "розкрадати"/"розкрасти"..) Та і чи ж кохання це, якщо так?. Світлана Себастіані відповів на коментар Софія Пасічник, 09.02.2025 - 19:09
Дякую! Іноді й мені так здається.
|
|
|
||||||||||||||||||||||
