в міжпір’я року
спустошується чуття старе,
прозріває чуття нове.
набухають бруньок соски ́,
вивергаючи пір’я зелень тріпотну —
чорні дерев кістяки
обростають зеленою плоттю —
язиками листя тріпочуть крильми.
виходить трава —
пробоєм крізь твердь
розпускає кінцівки
в обійми небес,
хлепчуть рослинні роти
повінь води та проміння.
зелена пожежа та вибухи квітів.
вилазять змії з нір,
як плоть із м’ясорубки.
Бога славлять хором жаби.́́́́́́́́
