У тебе на вустах молочний запах.
Ти знову цілував мою дочку.
В своїх необлаштованих кімнатах
Ти грав їй на фальшивому смичку.
І сипалися звуки, як дзвіночки.
І голос якось зірвано тремтів.
Ти пильно зазирав в розумні очки.
Щось довго їй на вушко говорив.
Заснула наша дівчинка слухняна,
Муркотиком згорнулася в клубок.
А в тебе на вустах з’явилась рана –
Дитячої відвертості ковток.
2.03.06
