На мінному полі фіалки не ростуть
І завмирає вітер в травах,
Та пісні жайвора не чуть,
Нога не ступить боса по отавах.
А я іду по полю, шукаючи квіток,
Іду наосліп, не дивлячись під ноги.
Останнім може бути крок.
Нехай і так - не знаю іншої дороги.
На мінному полі колючий дріт
І напис:"Стій!Зупинись!"
Ніхто не відчинить мені воріт,
Їх не існує, скільки не дивись.
Воріт немає?Отже, вільний вхід.
І не вбачаю більше заборони
Я перейду це мінне поле вбрід,
Як оступлюся,- заклюють ворони.
Геть,вороння!Лети чимдуж!
Не дам клювати собі очі.
Моє мені належить - і не руш.
Коли простую серед мін,
То, певно, дуже цього хочу...
