Кожний несе не одну в собі мрію.
Мрії бувають маленькі, або ж великі...
В залежність від мрії, серцем я зрію,
Яку дорогу обрати та взути які черевики.
Можна мріяти про Батьківщину і про народ,
Як возвеличити його, йому на славу...
А можна,.. як скоріш напхати рот,
Забувши про народ і про державу.
Іду... А серцем злітаю так високо,
Коли прийде цей час і кожний з нас,
В серце своє сприйме глибоко,
Самий важливий Божий глас, -
Возлюби ближнього свого,
Так, як тебе любила мати,
Так, як себе любив би самого...
Готовий будь усе віддати...
... Та ти і так все віддаси...
Підеш на Суд в чім народила мати.
І в вічність брязќальця не неси.
Туди мішок іще нікому не вдалося взяти.
Все буде тут. Твої пісні, твої труди,
Твоє життя останеться потомкам.
За пам'ятью далеко не ходи...
Дай Бог, що би вона, не на обломках
Брехливих ідолів, піднялася з води.
А від живих людей,..
Які почули поклик серця
І ще красу твоїх ідей...
