Ідеш ти сліпо у майбутнє,
Не обертаєшся назад,
А потім раптом ти спіткнувся -
Упав в життєвий водопад…
Але і течії бурхливій
Ти не пручався аж ніяк,
Такий пасивний, несміливий
Для порятунку кинув знак.
Тебе тоді не зрозуміли,
Чи не хотіли зрозуміть…
Ти робиш кроки так невміло:
Ніхто не вчив тебе, як жить.
А ось твій шанс! Хапайсь за камінь,
Та й цю можливість у пустив,
І навіть з часом і роками
Ти менш отримав, ніж згубив…
І у життєвій кручі згодом
Відбудеться нервовий зрив,
Ти не навчився жити… Шкода…
І світ за це тебе убив.
