Ми повертаємось додому
Після виснажливих років,
Голодоморів, рабства, крові
Вже трохи іншими людьми.
Та повертаємось не всі.
Ми пам’ятаємо героїв
Хто шлях проклав.
По їх кістках перевертали сині гори.
Та не всміхалася нам доля,
І не щадила, десь і тліла,
Але багатого навчила
І до свободи привела.
Ми повертаємось з журбою,
З хрестом в руках своїх батьків,
Що будували щастя й волю,
Вони святіше всіх святих.
Слався велика Україно!
Десятки славних поколінь
Життя віддали, щоб ти мила
Була така ж струнка й чарівна,
Щоб жила ти і щоб ростила
Захисників своїх степів.