Нелегка ноша це–
жіноча доля.
У неї смак солоної сльози.
Мов у тюрмі,
хоч ніби і на волі...
Молюся,
дивлячись на образи
і все питаю Господа, питаю:
Навіщо, Боже,
нащо так, чому
предрік Ти жінці
у Едемськім Раї,
Щоби корилася вона йому?
Чому лиш жінку
Ти скарав так тяжко –
вчинив її рабинею раба...
Вона згрішила,
так, згрішила важко,
Але ж і він удався до гріха.
Чому Ти, Боже,
не ділив нарівно,
Щоби і він частину мук узяв?..
...Прости, мій Боже,
вибач мя невірну.
Ти краще знав - кому, і що давав.
Оценка поэта: 5 Як влучно і професійно сказано. переконуюсь чим менше віршів у автора тим вони кращі, а писати багато і ні про що не варто. Треба так щоб влучно, гарно і зрозуміло, як Ви...
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой... Я аж зашарілася... Не треба так хвалити, я зовсім не професіонал. А що влучно... бо від душі, з пережитого, тому й природно. Дякую, Машенько!