Вибач мене, вибач за все!
За все хороше і за все лихе!
За те що я закохався в тебе!
Спокою тобі не давав.
І дурні вірші весь час надсилав.
Багато питань задавав.
За те що життя тобі попсував.
Ти запитаїш. Чому вірші дурні?
Я відповім. Бо недовподоби мені.
Навкруги багато гарних дівчат.
Але чомусь на тебе впав мій взгляд.
Я спробую тебе позабути.
Але для цього біль треба відчути.
Нічого якось та пережеву.
Надіюсь не пригну в петлю.
Сльози в хустинку соберу.
І в контакті з друзів удалю.
Намагатимусь про тебе не вспоминати.
Щоб серцю більшої шкоди не завдати..
