Твоє життя іде, а мені навіщо жити?
Ти не уявляєш ,як серце почина боліти,
Хоча….яке серце? Давно його ти вкрала.
Спочатку по жбурляла ,а потім розтоптала.
Адже замість серця в тебе лише камінь в душі
Скину тягар, може стане краще мені.
Та ні! Як же я зможу жити без «неї»?
Хвилина без «неї» -- це останній день Помпеї!
Тяжко і гірко, аж плакати хочу
Ні! Я сильний, краще промовчу
Та не в силах мені більше мовчати
Скинуся з крутої скелі , вже нема що прощати.
Бувай кохана ,але ти про мене не згадаєш
А друзям промовиш: « Там якийсь, якого ти не знаєш».
Горіти в пеклі я буду для тебе
А ти напевне скажеш: « Так тобі і треба!»
Та знай все повертається в цім світі
І я пробачу тобі ,хоч будем на відстані навіки.
