Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Осіння: Душа-мазохістка - ВІРШ

logo
Надія Осіння: Душа-мазохістка - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Душа-мазохістка

Я знову захворіла тим, кому зовсім не потрібна. Це й недивно, адже 
інакше я просто не можу. Мабуть мені нецікаво бути з тим, хто бачить 
мене у снах, хто мріє про мить коли ми залишимося наодинці, хто чекає 
коли я відповім йому взаємністю. Скільки було таких, хто любив мене, але 
ж ні, мені потрібен саме той, хто мене не помічає, кому байдуже де я і з 
ким. Той, хто приділяє мені увагу просто так, без жодного натяку на 
стосунки, я не кажу вже про серйозні, хоча б якісь. 
Мене ж має відштовхувати від нього, я повинна ігнорувати його так, як 
він мене, але як би я не намагалась це зробити, все марно. Досить мені 
його побачити, досить почути його голос, як механічно вся моя увага лине 
за ним. Можливо, я цього яскраво не показую, але душа моя рветься до 
нього, серце починає нашіптувати романтичні слова, бажає творити любовну 
риму. 
Я кричу сама собі, що не хочу цього, що зарікалася два роки тому, більше 
нікого не впускати в своє серце, нікому не відкривати душу. І ось 
фатальна мить, всі мої плани поламав він... 
Чому це сталося знову? Адже до нього було багато тих, кому подобалась я і 
– хто подобався мені, були стосунки, яким я не придавала ніякого 
значення, я загнала себе у рамки і сиділа там цілих два роки, і що 
тепер? Зробила крок вперед і вийшла за їхні межі. Боже, як я хочу 
повернутися назад, хочу сидіти у тих рамках і нікому не показувати, що в 
мене ніжно-трепетлива душа, що моє зболене розчаруванням серце все ж це 
вміє любити – любити по справжньому. Я клялася всіма святими, що більше 
ніколи і нізащо не полюблю. І не дотримала обіцянки, котру дала сама 
собі. 
Можливо, це ще зовсім не кохання, але я точно знаю, що те, що тривожить 
мою кров, те, що заставляє інтенсивніше битися серце, більше за просту 
симпатію. 
Я згадую осінній вечір дворічної давності, коли я сиділа у пустій 
кімнаті і писала, що роблю перший крок у життя де не буде ілюзій, де не 
буде мене вже тієї, що була колись... Але у кожному слові згрішила. 
Збрехала про те, що я сильна, що зроблю все можливе для того, щоб не 
мучити себе дурними думками. Я пам’ятаю, що клялася сама собі у тому, що 
буду міцніти духом, але не змогла втриматися і не вкусити забороненого 
спокусливого плоду, котрий зветься Кохання. 
Чому я знову називаю те, що сидить у моєму серці коханням? Ні це не 
воно, цього просто не може бути, я вже якось кохала і більше не хочу. Чи 
хочу? Не знаю. Напевно, якби не хотіла, то не доводила б свою душу до 
такого стану, не писала б зараз цих безглуздих слів. Так, так вони саме 
безглузді, по-іншому їх назвати не можна. Тому, що я їх пишу, думаючи про 
того, хто не вартий пів будь якого словечка з цього тексту... 
Десь глибоко в душі я хочу, щоб він їх прочитав і зрозумів, що, мабуть, 
більше ніхто до нього так не буде ставитися, більше ніхто не оточить 
його такою ніжністю, ласкою та романтикою, як я. Можливо, йому це зовсім 
не потрібно, я більш ніж впевнена, що маю рацію, та це розуміє моя 
голова, а серце знову не має бажання їй підкорятися. Хоча прекрасно 
знає, що пожалкує про свою неслухняність, і буде „стояти в кутку на 
гречці, відбуваючи покарання”. Та що вдієш, коли моїй душі-мазохістці це 
подобається. Вона хворіє, болить, плаче, корчиться від болю, але тримає 
у собі отруту байдужості і невзаємності. Здається, вона вже от-от піде 
на небеса, але навіть у такий момент продовжує кохати.

ID:  178104
Рубрика: Проза
дата надходження: 17.03.2010 17:52:29
© дата внесення змiн: 17.08.2015 00:04:12
автор: Надія Осіння

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (969)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Іруська), 24.08.2013 - 20:46
Такі відчуття мені дуже близькі..
Дуже щиро..) 23 22
 
Vlady, 17.03.2010 - 17:57
душа прекрасна .. "мазохистка" только название.. smile
 
Надія Осіння відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: