Мистецька ґільдія “Nеабищо” наприкінці 2000 року оголосила новий напрямок у літературі – постфутуризм.
Постфутуризм у перекладі означає післямайбуття, в означеній формі вживається нами частіше. Називаємо себе післямайбутами: тими, що належні до часопростору після майбутнього. Це означає, що цим самим, ми не лише заявляємо про новий етап у розвитку літератури, ми заявляємо про свою ІНШІСТЬ.
Післямайбуття можна інтерпретувати наступним чином:
- мистецтво, що не належне часові, стоїть за межами окресленого часу;
- покоління, якому в радянські часи було обіцяне світле майбутнє, що мало справдитися до 2000 року (Апокаліпсису), і яке так його й не дочекалось, переживши такий Армаґедон, продовжує жити далі;
- в ’90-ті 2000-ий рік езотерично сприймався як Межа, за якою майбутнє бачили, як щось надзвичайне, таке, що виходить за межі розуміння, й нині ми не в силах впевнено говорити про наше “завтра”; існування майбутнього, як чітко окресленого явища стерлося, мабуть, вже надовго; до того ж, астрологами цьогочасності приписано початок нової епохи Водолія, ознакою якої стає поява творчих, ґеніальних постатей. Мабуть, це про НАС.
http://neabyshcho.blogspot.com/ - там Ви знайдете більше інформації про таких собі постфутуристів.
А що може бути після майбутнього, тут у теперішньому часі розібратися б нам , а взагалі, що робити тим, хто цим заробляє на життя
Шабо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щоб розібратись у теперішньому, варто розібратись у собі. А щоб розібратись у майбутньому - там набагато складніше - наша цікавість нескінченна.
А на життя мусимо заробляти всі - хліб насущний для того, щоб мати духовний хліб.
, а взагалі, що робити тим, хто цим заробляє на життя 
Дякую подивлюсь 
