Листя засохле, що дочекалось зими,
Ще нагадує про життя.
Але в самому його а ні краплі –
Даремно чекало зими.
Але яке було очікування!
Все набуло змісту
Так раптово, беззаперечно і на повну.
Безглуздим виявилось лише саме очікування.
Дай, Боже, пам’яті пам’ятати,
На що (чи на кого) чекала,
Але яке було очікування!..
Даремним! Тож час забувати.
