- Тьмяне світло, столик десь у кутку, задимлене повітря, в якому все виглядає викривленим і пошматованим, щось схоже на каву налито в чашку і щось схоже на кров чи кетчуп – десь на підлозі. І Гарі Джульєс - «третій зайвий». Дивна діра. Ей, ти ще тут?
- Я всегда тут. А ты думал, что избавился от меня? Хех…
- Сподівався. Але все одно мені треба продовжувати... А слухай… Ти віриш в…
- Предвосхитив тебя скажу – «нет». Чудес не бывает. Равно как и все совпадения – случайны.
- Ні! Я доведу тобі! Дивись – дата реєстрації і номер профіля, що відрізняється всього на одну цифру, збіг думок, настроїв, нарешті пророцтво, де сказано 4 дні чи 4 роки – а насправді – чотири тижні… як і сталося… Ти думаєш все це – просто так?
- Ха-ха-ха, ну ты и фантазер. Допустим в том, что ты говоришь, есть доля истины, хотя каким же надо быть… мной, чтоб верить в такую чушь. Наивность твоя меня уже достала. И банальность. Скажи, зачем ты вырезал инициалы на том пеньке в парке? Думаешь, что это типа романтично? Или придумал тот подарок с каштаном? Или… да много чего еще. Со стороны все выглядит просто смешно.
- Що? Ти просто цинік, не розумієш нічого. Моє життя стало нарешті різнобарвним, змістовним… поділилось на «до» і «після». Мені не вистачає слів щоб все описати… Та ти й сам чудово все знаєш… фотки на плеєрі, її голос в навушниках, а образ завжди перед очима… Прекрасний і ніжний… Небо заздрить кольору її очей, а я заздрю вітру, що торкається її волосся… Час з нею плине дуже швидко, і ніби втрачаєш рівновагу і летиш кудись шкереберть… забуваючи заготовлені слова і навіть думки… А на одинці – розтягується в нескінченність… Цей клятий час… якого завжди мало, коли треба, і багато – коли…
- Хмм… я закурю.
- Стривай, навіщо ти мене перебив? І взагалі – я ж не палю, як і ти!
- Лучше убивать себя чем-то реальным, пусть даже сигаретами, или цинковыми белилами, чем так, как это делаешь ты. Ты просто… сгораешь, режешь себя сомнениями, хотя и пытаешься их скрыть. Но от себя самого ничего не утаишь. Я пытаюсь помочь тебе! А ты нацепил на нос розовые очки, слушаешь песни в мажорной тональности с печальным смыслом, и вообще… Невыносимо чувствовать то, как ты становишься тряпичной куклой, твоя зацикленность… Неужели ты не понимаешь и не видишь элементарных вещей?
- Наприклад? Хоча я знаю що все, сказане тобою, несправжнє і вигадане.
- Ну-ну. Например – почему за 4 дня ты ни разу не услышал как тебя назвали по имени? НИ РАЗУ.
- Це фігня і нічого не доводить, просто…
- А что после того, как все прошло вроде бы хорошо и весело, у нее появляются грустные строчки о безразличии, темноте и внутренней пустоте?
- Навіщо ти це кажеш… мені нестерпно…
- А лень скидывать 104, а руки в карманах??? Ты мне тут недавно говорил про совпадения и случайности – а теперь твоя очередь посмотреть в лицо фактам!
- Це все неправда! Це просто звичка, вона сказала що це звичка. Краще замовчи, не кажи нічого, ти не розумієш яка вона.. добра, ніколи б не зробила нічого жорстокого… А ти намагаєшся зруйнувати мене, мої мрії, ти всього лише Темний Сумнів, та моя половина, що не вірить взагалі ні в кого і ні в що…
- Ты понимаешь, что на краю? А то, когда она сказала, что ты придумываешь чувства. Вот мой козырь, и что же ты на него ответишь? И после такого остаются одни шрамы на сердце, ты самоубийца, ничтожен в своих порывах…
- Замовкни!
… Ты пустое место для всех и всегда будешь таким…
- Я попереджаю. Не треба цього…
… Ты никогда не найдешь выход, никогда не узнаешь счастья, даже она тебе сказала – что его не существует в принципе… Что… Что ты делаешь?
- Те, що повинен був зробити вже дуже давно.
- НЕТ! Глуп…аарххх…
………
- Швидше… подалі від цього згубного місця, на свіже повітря. Боже…що я накоїв…
...Тіло під стіл, відвідувачів нема, тихо і обережно, щоб ніхто не помітив… Від тебе нічого не залишиться, мій друже… чи внутрішній ворог? Лише цей недопалок…
...І на руках кров самого себе, схожа чомусь на кетчуп… за смаком…
І третій зайвий… Ніконов:
………… В нирване плачет мой сон проливного дождя и небесной воды,
В нерв они колят укол, состоящий из слёз настоящей любви…
[продолжение следует>
ID:
211781
Рубрика: Проза
дата надходження: 20.09.2010 11:00:48
© дата внесення змiн: 10.01.2011 16:06:28
автор: Quadro.Tony
Вкажіть причину вашої скарги
|
...цікаво...читати...те...що добре розумієш...
